воззови ко Мне — и Я отвечу тебе,
покажу тебе великое и недоступное,
чего ты не знаешь.
(Иеремия 33:3)
Шептал МАЛЬЧИШКА Богу: "Отзовись,
дай мне узнать - Ты есть иль нету?"
И в ночь глядя, на блики звезд
мальчишка ждал ответа до рассвета...
Подул прохладный ветерок,
и ярче звезды заблестели...
Промолвил он: "Да.. Бога нет.."
Кричал ПАРНИШКА к Богу: "Отзовись!
Так есть Ты или нету вовсе?"
В горах отчаяния крик
не просто так возник.
В ответ лишь тихое журчания ручья
и трели звонкой соловья.
"Как мне увидеть что Ты есть?
Яви же чудо, покажись!
Хотя б на миг и только!"
Раздался долгожданный крик,
увидел МУЖ рождение ребенка.
- Вот, ДЕДА, Божия-Божия-Божия коровка, -
протягивает внук жучка.
- Нет.Бога нет. Совсем и точка.
-Как нет? А если Бога нет,
то чья коровка???
Светлана Поталова,
Россия
Буду очень признательна за конструктивную критику. На оскорбления не отвечаю. Не переживайте, обидеть меня очень трудно. В пустую словесную перепалку не вступаю.
Злословие, сарказм, колкости в адрес друг друга буду удалять.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
